Віктор Шендерович вражений постановкою своєї п’єси в Українському театрі
В Українському театрі ім. В. Василька цього тижня зустрічали почесного гостя. Серед глядачів у залі, де розташована «Сцена 38», був російський письменник-сатирик, публіцист, теле- та радіоведучий Віктор Шендерович.
Він вперше подивився виставу «Два ангели», яка поставлена за п’єсою Шендеровича «Два ангели, чотири людини». Автор був вражений режисерським рішенням та акторськими роботами (головних героїв — Пашкіна та ангела — цього дня грали Олександр Самусенко та Богдан Паршаков відповідно).
Після вистави автор поспілкувався з артистами та режисером-постановником «Двох ангелів», художнім керівником театру народним артистом України Ігорем Равицьким. Віктор Шендерович зазначив, що постановки, здійснені в Московському театрі-студії п/к О. Табакова та Одеському українському театрі, дуже відрізняються: якщо в Табакерці грають комедію, то в одеському театрі «інтонація розгорнута в бік драматизму». Творча група у свою чергу подякувала письменнику за глибоку п’єсу, з якою цікаво працювати.
«Інколи сам не знаєш, що написав. Я, наприклад, думав, що моя п’єса «Два ангели…» — це чиста комедія. Але режисер Ігор Равицький розгледів там, всередині, похмуру притчу та переконав мене в своїй правоті. Переконав не теоретично, а — як глядача, — поділився Віктор Шендерович. — Елегантне, лаконічне рішення, гарні акторські роботи, сильні метафори, неочікуваний драматизм фіналу… Півтори години, проведені в чорно-білому просторі малої сцени Театру, поруч з московськими ангелами, які розмовляють українською, — чудове враження!»
Вистава «Два ангели» йде в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька з осені 2009 року. Постановка здійснена на малій експериментальній «Сцені 38». Комедія за формою та філософська притча за суттю, «Два ангели» мають незмінний успіх у публіки. Оскільки в залі всього 38 місць, попасти на цю виставу не так легко, про квитки необхідно турбуватися заздалегідь. Найближча вистава — у суботу, 26 жовтня. Поспішайте!
Фотографії Миколи Вдовенка («Культурометр Одеси»)