Корифеї Одеського українського театру: Лідія Мацієвська

24 грудня 1955 року увійшло в історію Одеси та колективу Одеського українського театру як сумна дата — в цей день у віці 66 років пішла з життя Лідія Володимирівна Мацієвська…

Минуло шість десятиліть, а люди (звісно, старше покоління) все ще згадують цю добру, щедру людину, велику актрису. Справжню народну артистку.

Народилася Лідія Володимирівна в селі Кашперівка на Київщині 8 (20 грудня за новим стилем) 1889 року. Вона виховувалася в родині Марка Лукича Кропивницького. Грала на сцені з 1908 року.

Закінчила історичний факультет Одеських вищих жіночих курсів (1906–1909 рр.). До 2016 року Лідія Мацієвська працювала в народній школі та гімназії вчителькою, водночас брала участь в любительських виставах в складі трупи товариства «Народная трезвость» (з 1908-го до 1918 року). В 1921–1924 роках була акторкою у складі агітгрупи Одеського відділення політпросвіти, з якою об’їздила всю Одеську область.

В Одеському українському театрі Лідія Мацієвська працювала від самого початку, від листопада 1925 року, і до останніх днів життя…

Цілком справедливо буде, повторяючи за Васильком, сказати про Мацієвську: «Театру віддане життя».

Під час війни Лідія Володимирівна була з колективом театру в евакуації. Виступала в складі фронтових бригад. Воїни називали її з любов’ю: «Наша одеська мама».

У 1947 році була удостоєна почесного звання «Народна артистка УРСР».

Мацієвська була яскравою і неповторною в характерних і комедійних ролях. Брала участь в виставах «За двома зайцями» М.Старицького (Лимериха), «Мораль пані Дульської» Г.Запольської (Дульська), «Любов Ярова» К.Треньова (Дунька), «Платон Кречет» О.Корнійчука (Бочкарьова), «Безталанна» І.Карпенка-Карого (Ганна), «Не було ні гроша, та раптом алтин» О.Островського (Фітінія), «Сорочинський ярмарок» за М.Гоголем (Хівря)… Створені нею образи увійшли до золотого фонду національного театру України.

Лідія Володимирівна була ініціатором багатьох доброчинних справ. Народним депутатом. Педагогом в акторській студії при театрі та в Одеському театрально-технічному училищі. Знімалася в кіно. На жаль, кінострічка «Борислав сміється» («Воскові королі») за однойменною повістю Івана Франка (1927 року випуску), в якій Лідія Мацієвська грала з такими відомими українськими акторами, як Іван Замичковський, Володимир Лисовський, Юрій Шумський, не зберіглася.

В Інтернеті можна знайти детективно-пригодницьку кінострічку Одеської кіностудії «Тінь біля пирсу» (1955 року випуску) за участі Мацієвської, яку у свій час переглянуло 29,7 мільйонів глядачів.

Енергії Лідії Володимирівни Мацієвської вистачало на все і на всіх.

Миттєвостям життя знаменитої артистки присвячений один зі стендів в музеї історії Одеського українського театру.

За посилання — стаття про Мацієвську в бібліографічному довіднику «Они оставили след в истории Одессы».>

Корифеї Українського театру: Василь Яковець