7 листопада: Український театр відзначає день народження прем’єрою

Одеський український театр святкує 89-й день народження. Відкрився він 7 листопада 1925 року п’єсою А.В.Луначарського «Полум’ярі» в постановці Б.С.Глаголіна та художньому оформленні М. Матковича. Сьогоднішнє свято колектив театру відзначить прем’єрою містичної комедії «Шинкарка».

Стаціонарний одеський український театр — Держдрама — перші п’ять років свого життя театр працював у приміщенні на вулиці Грецькій. Ось що згадував про ті часи ветеран сцени Володимир Вольський:

«В Одесі щойно народився український державний театр. Уявіть собі, в одному приміщенні, на Грецькій вулиці, двоє дверей поруч: одні вели до російського театру, другі — до українського, а неподалік був ще й єврейський. На відкриття держдрами до каси вишикувалась довга черга. До постановки її дирекція (директор Борис Стах, людина високої культури, особисто знайомий з Е.Багрицьким, К.Паустовським, І.Бабелем та іншими видатними письменниками) запросила актора і режисера Бориса Глаголіна, якому добре були відомі смаки одеського глядача, його нахил до екстравагантності. З самого початку вистави режисер «ошелешив» глядача: при повній темряві на сцені і в залі, з глибини сцени, з широко розчинених з вулиці дверей, голосно сигналізуючи, просто в зал мчить авто з засвіченими фарами.

Глядачі, жахнувшись, притислися до крісел. Перед рампою машина зупинилась, сцена освітилась, з передніх дверцят легко вискочив жвавий матрос Власик (Шумський), розкрив дверцята заднього сидіння — вийшов елегантний Руделіко (Блакитний), вивів Діану де Сегонкур (Ужвій). Все було так несподівано і незвичайно…

Все місто кинулося на прем’єру, квитків не вистачало…».

Перший сезон Держдрами, що відкрився 7 листопада 1925 року, тривав півроку. Урочисте завершення його відбулося 3 травня 1926-го. За цей час було підготовлено 14 прем’єр, показано 120 вистав, які подивилося 62 430 глядачів.

Другий сезон театру почався виставою «За двома зайцями» у постановці Василя Василько. Класичну п’єсу Михайла Старицького «осучаснили», в спектакль були введені нові персонажі: інвалід-шарманщик, комсомольці, спекулянти… Публіка була в захваті, а Василько отримав запрошення очолити театр. З того часу Держдрама стала його основним театром, а Одеса — головним містом. Вистави режисера увійшли до «золотого фонду» не лише Одеського українського театру, а всього національного театрального мистецтва. У 1995 році одеському колективу було присвоєно ім’я його корифея Василя Василька.

У 1930 році, до п’ятирічного ювілею, театр отримує ім’я Революції і нове приміщення, де він розташовується і тепер. Будівлю по вулиці Херсонській збудували у 1903 році на замовлення антрепренера Олександра Сибірякова, і до переїзду української драми в ній розташовувався театр російської драми.

За дев’ять десятиліть на сцені Українського театру було поставлено більш ніж 600 вистав. Географія гастролей вражаюча: від берегів Неви до острова Сахалін. Виступи у Канаді, на багатьох престижних міжнародних театральних фестивалях, де Український театр здобував призові місця.

З перших років існування критики назвали театр «тричі піонером» — за сміливий репертуар, новаторство сценічних виражальних засобів і, найголовніше, за талановитий акторський ансамбль. Все це залишилось незмінним.

До 89-го дня народження Одеський академічний український музично-драматичний театр ім.В.Василька приготував глядачам подарунок. Сьогодні на сцені театру відбудеться прем’єра містичної комедії «Шинкарка» за п’єсою Стефана Кшивошевського в постановці художнього керівника театру народного артиста України Ігоря Равицького.