Горгони

Автор п’єси наш сучасник – драматург Дон Нігро – народився в 1949 році й живе в Сполучених Штатах, написав понад 400 п’єс, які перекладено багатьма мовами й успішно йдуть на театральних підмостках всього світу.

«Горгони» – це вистава про давніх запеклих суперниць-акторок, які все життя змагалися одна з одною за прихильність як режисерів так глядачів, і які відчули на собі всі «принади» життя акторок на схилі років.

За іронією долі, чи маркетинговим розрахунком, вони знову опиняються у спільному проєкті – фільмі жахів, можливо останньому в їхній кар’єрі. Обидві ж сприймають це як останній шанс повернути собі колишню славу і любов публіки.

Американські критики вважають, що при написанні цієї драми, Дон Ніґро надихався реальним протистоянням голлівудських зірок — Джоан Кроуфорд і Бет Девіс. Акторки ніколи не були прихильні одна до одної, але були змушені наприкінці кар‘єри разом знятися у фільмі “Що трапилося з бебі Джейн”.

Але так чи інакше, двобій між двома красивими й талановитими жінками досить поширене явище, і не тільки в царині мистецтв, а й у повсякденному житті. Тож, незважаючи на те, що драму написано не про нас, багато хто в героїнях впізнає себе чи своє оточення.

Якщо ви хочете побачити, як виглядали б наші рідні баба Палажка і баба Параска, якби жили в Америці й були б голлівудськими акторками, що тоді вони шипіли б одна одній, і що демонстрували б – то вам обов’язково потрібно подивитися «Горгони» в нашому театрі.

Режисер Роман Федосеєв: «Люди повинні комунікувати, і проблеми варто вирішувати завдяки спілкуванню, а не силою. Якщо між людьми нема несказаних слів, то вони живуть у гармонії. А якщо образу затаїти і довго з нею жити, то рано чи пізно це призведе до фатальних наслідків».

«Правда в тому, що ми завжди бажали одного і того ж, і за це ненавиділи одна одну. Ми  – наче дві половини однієї особи.

«Ніколи не дивись у дзеркало – такий мій девіз. Бо ти не знаєш, хто погляне на тебе з нього. З цієї причини я не хочу переглядати щойно відзняті матеріали, тому так люблю театр. Вся принада театру в тому, що ти не бачиш себе».

 «Акторам не можна мати  дітей, тому що здебільшого ми САМІ діти. Виходить, що сліпий веде сліпого.

  «Мені шкода моєї доньки. Але я  не можу розмовляти з нею. Пробую, але, коли відкриваю рота, чую голос своєї матері, що тріщить, неначе якийсь папуга». 

• Автор: Дон Нігро
• Режисер-постановник: Роман Федосєєв
• Художник-постановник: Аліна Гайворонська
• Диригент: Ігор Знатоков
• Балетмейстер: Павло Івлюшкін
• Жанр: трагікомедія
• Вистава йде без антракту. Тривалість – 90 хвилин
• Прем’єра: 10 листопада 2019 року
• Дійові особи та виконавці:

Рут – Народна артистка України – Діана Мала

Мілдрет – Заслужена  артистка України – Ірина Охотніченко

Ляльки: Марія Деменко, Тетяна Паршакова-Саковська, Мальвіна Хачатрян

Знімальна група: Михайло Грицик, Аліна Катречко, Олександр Коваль, Максим Линник

Артисти оркестру