16 жовтня 2013 року виповнюється 110 років театральній будівлі на вулиці Пастера, 15. Цей будинок увійшов до історії нашого міста під назвою Сибіряковський театр. Споруду побудував на власні кошти відомий антрепренер і співак Олександр Іліодорович Сибіряков, який мріяв, щоб Одеса мала свій театр російської драми.

Для розташування нового театру було обрано місце на розі вулиць Херсонської (нині Пастера) та Кінної. Будівництво розпочалося в 1900 році і тривало три роки.

Автор проекту — архітектор С. А. Ландесман. В будівлі прослідковуються ознаки пізнього класицизму і модерну. Під час возведення театру свідомо уникали будь-якої розкоші та архітектурних надлишків. Найбільша увага приділялася глядацькій залі. Майже 1 600 місць — і з будь-якого добре видно сцену. Прекрасна акустика, яка й досі вважається однією з найкращих в місті.

16 жовтня 1903 року театр був відкритий.В цей день звучав «Пролог» композитора та диригента А. Бернарді, співав хор з 60 артистів демонструвалися «живі» картини. Декорації були виконанні запрошеними з Петербурга братами Лейферт. Після урочистостей на честь відкриття театру російської драми трупа зіграла виставу «Плоди просвіти» за комедією Л. М. Толстого.

У Путівнику Г. Москвича 1909 року зазначалося:

«Головний фасад по вулиці Херсонській, і більш подовжений — по вулиці Кінній, прикрашені ліпниною і балкончиками й численними великих розмірів вікнами, що мають у верхньому поверсі напівкруглу форму. Від головного фасаду невисокі відкриті сходи обслуговують три головних входи, з боків — ще по одному входу. Головні входи з тамбурами ведуть у широкий вестибюль, з колонами і відділеннями для роздягання. Напроти — входи до залу театру, по боках — арки, котрі ведуть до сходів на верхній поверх. Зсередини театр вражає своїми розмірами, багато повітря, простору. […] Всіх місць до 1600, і всі вони зручно розташовані, місць, з яких погано видно сцену, немає».

В саду при театрі Сибірякова (він розташовувався у внутрішньому дворі) щотижня проводилися симфонічні концерти під керуванням диригента Д. В. Ахшарумова.

На сцені театру виконувалися не лише класичні твори, але і п’єси сучасних авторів, а також водевілі й оперети. Олександр Сибіряков наполягав, щоб двічі на рік твори українських авторів виконувалися мовою оригіналу. Крім того, в театрі виступали відомі артисти з усього світу, серед яких американська «босоніжка» Айседора Дункан і Василь Качалов. Тут проходили гастролі МХАТу, Молодого театру Леся Курбаса. Саме на цій сцені 2 квітня 1910 року відбувся останній виступ корифея українського професійного театру, актора, режисера та драматурга М. Л. Кропивницького.

Сибіряковський театр, розташований на вулиці Херсонській під номером 13, переслідували невдачі. Зокрема, в 1906-му та в 1912 році споруда горіла. На прохання власника міська влада спеціально змінила номер будинку на 15-й, але це не допомогло. Після останньої пожежі Сибіряков був розорений і продав театр присяжному повіреному Стамерову. У 1914 року будинок був перебудований за проектом архітектора М. І. Лінецького: вигляд колишньої будівлі зберігся лише на старих зображеннях.

Сам Олександр Сибіряков в 1919 році емігрував. Він помер в Сербії в 1936 році. В Одесі до сьогодні живуть потомки антрепренера, який подарував місту театр.

7 листопада 1925 року був заснований Одеський державний театр української драми. Спочатку він розташовувався в будівлі по вулиці Грецькій. В 1930 році, до 5-річного ювілею, театру присвоїли ім’я Революції та надали нове приміщення — будівлю Сибіряковського театру. З того часу історія будинку по вулиці Пастера, 15 нерозривно пов’язана з театром української драми (нині Одеським академічним українським музично-драматичним театром ім. В. Василька).

Ілюстрації надані Музеєм Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька

© 2019. «Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька». Всі права захищені. Використання матеріалів на сторонніх ресурсах можливе за умовою гіперпосилань.

«UNDERCLOUDS» – Студія WEB розробок, графічного дизайну та фотографії