Травень 1945 року. Одеса.

На сцені Одеського українського театру йде прем’єрна вистава «Одеса» за п’єсою Григорія Плоткіна.
В програмці до вистави режисер-постановник, художній керівник театру народний артист України Борис Тягно писав:
«Ця героїчна драма захопила наш колектив непідробною щирістю, ліричністю та силою життєвої правди, закладеною в цьому драматургічному матеріалі. Ми прагнули донести до глядача романтичне звучання п’єси, відтворити дух і колорит Одеси часів героїчної оборони».
Прообразами персонажів п’єси були реальні люди – учасники оборони міста від фашистської навали.

Це була не просто героїчна драма, а драма-пісня, що єднала митців й глядачів у єдному пориві — в любові до рідного міста…
Один з учасників вистави, виконавець ролі контрадмірала Турганова, народний артист України Андрій Крамаренко згадував:

«Весь колектив працював над створенням цієї вистави з надзвичайним піднесенням. Репетиції проводилися щодня, без вихідних, після закінчення вечірніх вистав. Перед кожним з нас було поставлено задачу: створити драматичну поему про стійкість і мужність героїчних оборонців рідного міста. Ми з ними зустрічались – прототипами сценічних персонажів… щоб потім створити з індивідуальних рис, окремих характерних рис різних людей збірний образ. Ми всі були одеситами, котрі пережили воєнне лихоліття. Вони, наші герої , захищаючи місто, і ми, митці, котрі виконували свій громадянський обов’язок далеко від рідного міста, в евакуації, котра тривала для нас чотири роки і один місяць…»

У виставі був задіяний потужний акторський ансамбль: Г. Бабенко, В. Балакін, М. Богданов, Й. Маяк, Г.Мещерська, Б. Михалевич. О. Луценко, Т. Ходаченко, Т. Фесенко та інші.
В центральній ролі – одеського робітника Петра Вернидуба – був зайнятий народний артист України Іван Твердохліб…
Атмосферу Одеси періоду окупації відтворив на сцені художник-постановник П. Злочевський.
У цій виставі народилася пісня про місто-герой – «Моя Одеса» (слова Г.Плоткіна, музика В. Штайгера).

…Не згасне слава днів суворих, здобута нами у бою: Одесу, згадуючи ворог загибель згадує свою…

Час від часу театр повертався в своїх творчих пошуках до теми війни – її художнього осмислення, прагнучи показати героїку переможних битв і нелюдську сутність будь-якої війни.
На сцену виходили митці – ветерани війни: ті, хто брав безпосередню участь в воєнних битвах, і ті, хто творчістю робив свій внесок в перемогу над фашизмом…
Вистави повоєнних сезонів – «Старі друзі» за п’єсою Л. Малюгіна, «Щастя» за романом П. Павленка, «Правда і кривда» М. Стельмаха, «Капітан Кирилов» І. Гайдаєнка, « І один у полі воїн…» за однойменним романом Ю. Дольд-Михайлика, «Грози минають» та «Чайки над містом» Л. Селютіної, «В списках не значився» за повістю Б. Васильєва, «Планета сподівань» за п’єсою О. Коломійця та багато інших – були присвячені темі війни.

Музична пластична вистава «Про кохання… без слів», яка є в цьогорічному репертуарі театру, також розкриває тему війни – в сценах 40-х років…

Любов Федченко

 

Вистава “Правда і кривда” М. Стельмаха

“В степах України” О. Корнійчука

“Щастя” О.Павленка

“Щастя” О.Павленка

“Щастя” О.Павленка

“Щастя” О.Павленка

“Жди мене” К. Симонова
“Сорочинський ярмарок” за М. Гоголем
“Сорочинський ярмарок” за М. Гоголем
Вистава “Одеса” за п’єсою Г. Плоткіна .
Сашко Гриценко – Г. Бабенко.
Вистава “Молода гвардія”.
Олег Кошовий – О. Луценко.
Вистава “Легенда про матір” К.Герасименка.
Мати – Г. Мещерська.

Митці театру на гастролях у Сталінграді. 1949 р

Вистава “Про кохання… без слів”

Залишити коментар

© 2020. «Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька». Всі права захищені. Використання матеріалів на сторонніх ресурсах можливе за умовою гіперпосилань.

«UNDERCLOUDS» – Студія WEB розробок, графічного дизайну та фотографії