Наразі твори Михайла Булгакова надзвичайно актуальні. Після написання ним тексту повісті, яка лягла в основу інсценування, пройшло понад дев’ять десятиліть, але суспільство, не засвоївши уроки історії, знову стає на ті ж граблі.

 

«Собаче серце» читали багато, а фільми переглянули ще більше. Тим відповідальніше на думку режисера Максима Голенка створювати виставу: «виникає подвійна складність, адже повинно бути повноцінне і не суперечливе рішення кожного епізоду, адже глядач прийде у театр, уже знаючи для себе, як саме має виглядати вистав

 

Тож, сюжет усім давно відомий: професор Преображенський, який займався питаннями збереження молодості й водночас мріяв поліпшити людську расу, відчувши себе спроможним на експеремент, із науковою метою пересадив безпритульному псу людські залози та гіпофіз мозку,  намаагаючись перетворити собаку на людину. Але зухвалий експеримент мав непрогнозовані й трагікомічні результати. Поліграф Поліграфович Шаріков, а саме так назвали новостворену істоту, починає все більше нагадувати чоловіка, органи якого йому пересадили (донора) — п’яницю Клима Чугункіна, і починає руйнувати затишний і гармонійний світ професора і його близьких. Саме тому лікар вирішує повернути пацієнта до його початкового стану. А чи вдасться це йому, дізнайтеся безпосередньо на виставі!

 

В інсценуванні, окрім знаних метафор та алегорій, з’являються ремінісценції на інші твори Михайла Булгакова («Фатальні яйця» та «Морфій»), та прозорі алюзії  на наше сьогодення.

Цитати, які давно вже стали афоризмами, отримають нове звучання.

Адже відоме в 20-х роках минулого століття  листування Енгельса з Каутським, яке в повісті Швондер порадив почитати Шарікову, мало хто з сучасників осилив, тому режисер й авторка інсценування апелюють до впізнаваних сучасних реалей – листування сьогоднішніх політичних діячів.

 

У виставі також актуалізовані соціально-політичні й морально-філософські проблеми: ставлення до революційних перетворень, до влади, проблеми відповідальності людини за свої дії і вчинки, особливо щодо брутального втручання в закони природи.

 

Нове звучання отримали питання відповідальності інтелігенції перед своєю країною, «внутрішня еміграція» творців, загострене почуття власної гідності, прагнення понад усе бути вільною людиною, сміливе викриття вад державної системи, протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства. – тут можна вибрати

 

Режисер – Максим Голенко: ми ставимо цей твір не як соціальну сатиру.

Перш за все це пошуки того, як ми самі виплекали таке дивне створіння, як привели його до влади, а потім самі ж не зрозуміли, що взагалі відбулося…

«Собаче серце» про те, як інтелігенція у своїй гордовитості та переконаності в тому, що може зрозуміти й створити все, породжує чудовисько.

Що і дає йому моральне право вбивати.

Я спочатку не був упевнений в цьому, але саме на таке трактування ми вийшли через той склад акторів, які беруть учать у виставі. Це буде достатньо незвичайна вистава.

Містика, адже, коли робиш Булгакова, завжди вилазить те, як відчуваєш себе Богом, Деміургом, граєшся в щось таке з вищими силами, впускаєш демонів і  думаєш, що зможеш з ними домовитися, але саме вони тебе і знищують.

І про це також наша історія».

 

Олег Вергеліс «Один з найпопулярніших сучасних українських режисерів ставить в Одесі Булгаківське «Собаче серце», яке дивовижно збігається з соціально-політичним контекстом наших теперішніх місцевих собачих бійок.

 

Залишити коментар

© 2021. «Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька». Всі права захищені. Використання матеріалів на сторонніх ресурсах можливе за умовою гіперпосилань.

«UNDERCLOUDS» – Студія WEB розробок, графічного дизайну та фотографії